Марія Костянтинівна Заньковецька

    Історію театру формують особистості. Це ті видатні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю театру. Серед них - Марія Заньковецька – українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця XIX i початку XX століть, перша Народна артистка України.

  Марія Заньковецька (справжнє прізвище - Адасовська) народилася у 1854 році в с.Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії.

  Саме Ніжинщина завжди була її рідною домівкою, саме сюди неодноразово поверталася актриса протягом свого життя…

  Нам, землякам Марії Костянтинівни, особливо дороге її ім'я, бо саме тут, на Ніжинщині, вона народилася, зростала, навчалася, вслухалася в пісні народу, милувалася барвами природи України.

  Саме тому ніжинське училище культури і мистецтв з 2000 року з честю носить звання Марії Заньковецької. А з 2004 року Ніжинський театр з гордістю проводить щорічний Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені М.Заньковецької.

 У репертуарі Марії Заньковецької більше 30 сценічних ролей.

Це, переважно, драматично-героїчні персонажі.

Вона «пережила» жіноче безталання Харитини («Наймичка» Івана Карпенка-Карого, 1887), Олени («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького, 1883), Ази («Циганка Аза» Михайла Старицького, 1892), Катрі ( «Не судилось» Михайла Старицького, 1889), Галі («Назар Стодоля» Тараса Шевченка, 1882) та Квітчиної Уляни («Сватання на Гончарівці»). А ще: Аксюші з «Лісу» Олександра Островського (1891) та Йо із «Загибелі Надії» Гейєрманса та ін.

Найкращими ролями М.Заньковецької були:

Наталка («Наталка Полтавка» І.Котляревського),

Галя, Ярина («Назар Стодоля», «Невольник» Т.Шевченка),

Олена, Оксана, Зінька («Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім'ї» М.Л.Кропивницького),

Харитина, Софія («Наймичка», «Безталанна» І.Карпенка-Карого),

Катря («Не судилося» М.Старицького),

Наталя («Лимерівна» П.Мирного);

з комедійного репертуару – Цвіркунка ( «Чорноморці» М.Старицького)

та багато інших.

Грала Наталку у кінофільмі «Наталка Полтавка» (1909),

матір у стрічці «Остап Бандура» (1923).

      Померла велика актриса 4 жовтня 1934 року. Похована у Києві на Байковому кладовищі.

      У 2019 році відзначилася 165-та річниця з дня народження та 85-та річниця з часу смерті геніальної актриси.