Розмова із діловою жінкою

Є такі заклади, куди завжди хочеться повернутись. Там завжди світло і затишно, на столах парують смачні страви і відчувається справжнє домашнє тепло. Для ніжинців одним із таких осередків домашнього затишку ось уже понад два десятки років є ресторан «Глорія», про що свідчать масові замовлення для святкування весіль, ювілеїв та корпоративних вечірок. Власник і директор закладу Олена Камачева пишається популярністю кафе, але, водночас, цьому не дивується. Хіба могло бути інакше? Адже для Олени Борисівни це не просто ресторан, це – справа усього її життя.

Досьє.

Олена Камачева народилася у містечку Макіївка, що на Донеччині. Закінчивши школу, подалась на навчання до столиці. Здобувши педагогічну освіту, працювала вихователем у дитячому садочку.

Після переїзду до Ніжина закінчила місцевий педагогічний ВУЗ, отримавши фах біолога. У 1993 році створила власне приватне підприємство – ресторан «Глорія», який став першим у Ніжині приватним підприємством громадського харчування.

- Олено Борисівно, чому Ви обрали саме таку назву для свого ресторану? Можливо, це пов’язано із якоюсь людиною, в честь якої заклад отримав таку назву?

-Ні, насправді це – абстрактна назва. Започаткувавши власний ресторанний бізнес, я не хотіла, так би мовити, прив’язуватись до якоїсь конкретної речі або людини. Принципи, якими керувалась, обираючи назву, - максимальний лаконізм, простота, краса звучання. «Глорія» в перекладі з латини означає «щастя», «слава». Із самого початку, мабуть, навіть не усвідомлюючи цього, я хотіла, аби моя «Глорія» стала носієм цих понять для мене особисто і для людей, які відвідують мій заклад.

-Що Вас надихнуло на створення власного кафе? Не лячно було започатковувати власну справу?

-На початку 90-их, коли я приїхала до Ніжина, закладів громадського харчування, ресторанів чи кафе тут було максимум три. Після розбудованої інфраструктури та розвиненої системи культурно-розважальних закладів столиці мене це, чесно кажучи, вразило. «Куди ходять відпочивати ніжинці? Як би вони хотіли проводити вільний час?», - я постійно билась над цим питанням. Насправді ж усе просто: полюбивши це місто, я вирішила зробити його кращим…
Ну а щодо страху започатковувати власну справу… Тоді я була молодою максималісткою, переконаною, що зможу гори звернути, варто лише захотіти… А ще – я не знала багатьох «підводних каменів» цього бізнесу… У той момент мені, мабуть, це навіть допомогло…

-Як Ви думаєте, чим «Глорія» відрізняється від інших закладів ресторанного типу нашого міста?

-По-перше, я пишаюся своєю злагодженою та сильною командою. Це – кухарі високого рівня майстерності, із деякими з них ми працюємо разом більше двадцяти років, із часу заснування ресторану. Це – доброзичливі, ввічливі та ідеально знаючі асортимент офіціанти. Я вимоглива, але намагаюсь завжди і у всьому бути справедливою та об’єктивною. Окрім трьох банкетних залів, у нашому закладі є кімната для відпочинку персоналу, душова, гардеробна. У нас уже давно автоматизована система праці: посуд миється у посудомийних агрегатах при температурі 95%, тому після такого миття він є фактично стерильним. Навіть картоплю працівники вже давно не чистять власноруч – за них цю роботу виконує овочечистка. Один із моїх головних принципів – створити комфортні умови для колективу, тоді й робота буде приносити задоволення.

Також мені дуже допомагає в роботі донька Ілона, яка нещодавно закінчила Київський національний торгово-економічний університет і фактично стала моєю правою рукою у всіх справах.
По-друге, я вважаю, що цінова політика нашого закладу зорієнтована насамперед на середнього споживача. Людина повинна відчувати себе особистістю, повинна дозволяти собі «маленькі радощі» - у вигляді приємного вечора з друзями та рідними за святковим столом. Тому я завжди намагалась зробити так, аби ціни на страви були максимально доступними.

-На яких принципах базується меню? У чому особливості кухні Вашого ресторану?

-Це загалом українська кухня. Але систематично ми оновлюємо меню, вивчаючи сучасні тенденції та доповнюючи його оригінальними новинками. Але, якою б не була страва, для мене принципово важливим є свіжість інгредієнтів, з яких вона готується. Ми ніколи не використовуємо заморожених продуктів чи напівфабрикатів.

- Назвіть три положення, які, на вашу думку, найточніше характеризують ресторан «Глорія».

- Стабільність, якість та реальна цінова політика.

- Як думаєте, у чому секрет популярності Вашого закладу?

- Наша команда завжди намагається забезпечити комфортні умови для людей, створити атмосферу справжнього свята. А ще – це чистота, помірні ціни та безпека. До речі, за двадцять три роки існування ресторану не було зафіксовано жодного випадку отруєння відвідувачів. Протягом багатьох років ми власними руками створювали свою репутацію, і тепер люди приходять до нас і замовляють бенкети без жодної реклами.

- Цьогоріч було створено Попечительську раду при Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені М.М.Коцюбинського - добровільне об'єднання благодійників для здійснення фінансової підтримки основної діяльності театру (постановки нових вистав та проведення на базі театру Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості ім. М.Заньковецької. До її складу увійшли директор ресторану «Gangster Pub» Юрій Хоменко, директор приватного підприємства «Лакс» Анатолій Литвин та його заступник Валентин Андрієць, пізніше долучилася директор ПП «Копиця», депутат Чернігівської обласної ради Наталія Копиця, і звичайно ж Ви. На установчих зборах Вас було обрано головою Попечительської ради. Поділіться – чому вирішили вступити та очолити це об’єднання?

- Я переконана, що люди, які мають можливість це робити, повинні підтримувати і допомагати підносити на вищий рівень культурно-мистецький статус міста. Я живу в цьому місті і хочу, щоб Ніжин був комфортним для проживання, щоб люди мали можливість цікаво та насичено проводити вільний час. Тим більше, існування у нашому місті Ніжинського театру – це для мене справжній нонсенс, адже мені не доводилось бачити маленького провінційного містечка, яке може похизуватися власним театром. Зазвичай, так буває лише у обласних центрах та у містах-мільйонниках. Нам, ніжинцям, надзвичайно пощастило, адже ми маємо власний храм сценічного мистецтва, талановитий колектив акторів, які грають на високому професійному рівні. У Ніжині це – чи не головний культурний осередок. Тому я вважаю, що підтримувати театр – обов’язок кожного свідомого жителя нашого міста.

- Маючи власний бізнес, доводиться, мабуть, працювати понаднормово, часом навіть без свят і вихідних. Але, незважаючи на це, ви чудово виглядаєте. Поділіться секретом краси із нашими читачками.

- Насправді зовнішня краса – поняття відносне. Для мене головним завжди був і є внутрішній світ людини. Я постійно живу в русі, люблю проводити час на свіжому повітрі, вигулювати свою собаку – незмінну і обожнювану нашу з донькою домашню улюбленицю.

Люблю маленькі радощі, із яких складається наше життя, - розмови із друзями, прогулянки на свіжому повітрі, запаморочливий запах прекрасних квітів та спів пташок зранку. Переконана: красу потрібно створювати власними руками. А взагалі – ніколи не роблю чогось «наполовину», звикла у будь-якій справі викладатися по максимуму. Отож і живу, як працюю, а працюю – як живу!

Спілкувалась
Ірина Панькевич –
керівник літературно-драматургічної частини
Ніжинського академічного українського
драматичного театру імені М.М.Коцюбинського