(нотатки з театрального фестивалю)

   Здавалося б питання суто риторичне… Звичайно ж ні! Як може не хвилювати митців ота вселюдська біда, яка розгорнулася за кремлівським сценарієм на сході України. Яке серце лишиться байдужим до материнського горя і сліз?! А тому так часто із газетних шпальт, екранів телевізорів, театральних сцен линуть слова про мужність українських вояків, нескореність козацького духу, про тих, хто відстоює територіальну єдність України у важкому двобої із ворогом. І народжуються нові вірші, нові пісні, нові сюжети для кінофільмів та театральних вистав…

   Цьогорічний театральний фестиваль у Ніжині міг і не відбутися. « Він не на часі, - говорили у високих адміністративних кабінетах. - Та ще й грошей немає, йде війна, не до розваг…». Та про які ж розваги може йти мова?! Адже і актори, і режисери театральних колективів, які прибули на Х-й театральний фестиваль жіночої творчості до Ніжина, мали єдину мету – своїм словом, своєю творчістю підтримати патріотичний дух рідного народу, його віру у незборимість нашої нації, нашого війська, а ще довести, що мистецтво стало «другим фронтом» у боротьбі з наклепниками, які бажають спаплюжити нашу Правду і виправдати свої підступні дії. Саме ця фраза, «другий фронт», доволі часто звучала у глядацькій залі Ніжинського академічного драматичного театру імені Михайла Коцюбинського у дні фестивалю.

   А ще фестиваль мав на меті вшанувати пам'ять нашої землячки, видатної української акторки Марії Костянтинівни Заньковецької, якій у цьому році виповнилося б 160 років.

Детальніше...

У Ніжині відбувся ювілейний фестиваль жіночої творчості

Як народжується патріотизм

Ніжинщина овіяна театральною славою першої народної артистки України Марії Заньковецької. Вона народилася в селі Заньки поблизу Ніжина, згодом часто поверталась у рідні краї, збирала акторські трупи з аматорів у Ніжині, грала тут з ними. Тому зрозуміло, чому культурне середовище міста робить усе для культивування пам’яті про видатну землячку.

Десять років тому художній керівник Ніжинського академічного українського драмтеатру ім. М. Коцюбинського Алла Соколенко та його генеральний директор Юрій Муквич започаткували Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості ім. М. Заньковецької.

Детальніше...

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави Бога,

Великого Бога.

Тарас Шевченко

Детальніше...

   У кожного народу є свої історичні постаті першої величини. До таких велетнів української національної культури належить і Тарас Григорович Шевченко, чиє ім’я золотими літерами увійшло в історію рідної України. В усьому світі цього поета, художника, митця знають, шанують, величають, називають Генієм і Пророком. Творіння великого генія українського народу належать до скарбів світового значення.

   9 березня 2014 року виповнилося 200 років від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України “Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка” № 257/2012 від 11 квітня 2012 року в Україні 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка. Враховуючи значний внесок Тараса Григоровича Шевченка у розвиток української державності та культури, з метою гідного відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка Верховна Рада України постановила урочисто відзначити цю дату.

   Та не лише в столиці вирішено урочисто відзначити цю дату - Ніжинський академічний український драматичний театр імені М.М. Коцюбинського, у день 200-річного ювілею Т.Г.Шевченка, подарував своїм глядачам прем’єру – ліричну драму «Остання любов Тараса Шевченка, або Грішниця», яка з аншлагом йшла впродовж десяти березневих днів і надалі продовжує радувати прихильників драматичного мистецтва.

Детальніше...

27 березня – Міжнародний день театру

   Ніжин продовжує звітувати своїми мистецькими здобутками перед Великим Кобзарем. 9 березня 2014 о., у день 200-річного ювілею Т.Г.Шевченка, Ніжинський академічний український драматичний театр імені М.М. Коцюбинського подарував всій громаді міста прем’єру – ліричну драму «Остання любов Тараса Шевченка, або Грішниця», яка з аншлагом йшла на сцені театру протягом десяти березневих днів.

   Інтерес до вистави виник одразу після перших анонсів про неї. По-перше, незвична тема, далека від звичної канонізації образу Кобзаря, по-друге, ім’я автора п’єси. Ним виступив наш земляк, член Національної спілки журналістів України, декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені М.Гоголя Олександр Вадимович Забарний. Він відомий здебільшого як поет і прозаїк, тому, звісно, дуже хотілося побачити і оцінити його дебют у драматичному мистецтві.

   Не беручи на себе роль фахівця у сфері Шевченкознавства чи театрознавства, хотілося б висловити схвальну думку багатьох, з ким обговорювала переглянуту виставу, про вдалий творчий дебют нашого колеги. Відчувається, що О.В.Забарний дуже відповідально і обережно поставився до історичних, біографічних матеріалів Шевченка, ретельно опрацював їх і ненав’язливо, без руйнацій загальних стереотипів показав нам своє бачення великого поета як людини, відчинивши дверцята у світ шевченківських особистісних мрій і бажань.

Детальніше...