Ніжинці на головній сцені області: враження глядачів від перегляду

Написав Administrator   


   ХХІV-ий Міжнародний фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі», який традиційно проходить щороку в стінах Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, нині вже майже фінішував. Серед учасників - колективи із Києва, Полтави, Кіровограду, Херсону, Дніпропетровська та Луцька, а також - білоруські колеги з Бреста і Гомеля, польські майстри театрального мистецтва з Варшави. Участь у фестивалі взяв і колектив Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М.М.Коцюбинського, презентувавши 20 березня на чернігівській сцені гірку комедію на 2 дії «Останній гречкосій» львівського режисера Ореста Огородника.


   Після вистави ми поспілкувалися з глядачами у фойє театру, аби дізнатись про їхні враження від вистави та представленого результату творчості ніжинських акторів.


ImageАнатолій Яловий, голова Дніпропетровського обкому профспілки працівників культури:


- Від імені делегації Дніпропетровської обласної профспілки працівників культури ми щиро дякуємо акторам Ніжинського театру за таку чудову виставу. Постановка досить оригінальна й особливо актуальна саме у ці складні для України дні. Тут немає гри одного актора, це вистава всього творчого колективу театру, який продемонстрував високий рівень акторської майстерності. На сцені вирували справжні, щирі емоції. Дякуємо вам за правду життя і чесність.

 

 

 

Image Неля та Роман, студенти:


- Приємно, що у нас, на Чернігівщині, є театр і актори такого високого рівня. «Останній гречкосій» - п’єса, близька за своїм змістом і молодому поколінню, особливо мені сподобався Едік, у виставі – син Річарда та Наталії. Було багато комічних моментів, пов’язаних із його заняттями хореографією. Художня цінність п’єси в тому, що комізм ситуацій тісно переплітається із трагізмом реального буттєвого наповнення. І це ніби «оживлює» драматичний твір, максимально наближає його до реального життя.

 

 

 

 

ImageЛюдмила Василівна:


- На місці головного героя вистави – Михайла, я би точно не продала землі, і я згодна з кожним його словом. Але все ж таки більшість людей, які живуть в місті, розглядають землю як ресурс в першу чергу, для них це звичайнісінька дачна ділянка. Тобто, перебравшись до міста, вони зробили вибір в бік технічного прогресу і цивілізації. І для їхніх дітей та земля вже не є колискою, це просто ділянка десь там у селі, і рано чи пізно вони її все одно продадуть. Але справа у тому, кому продавати. Якщо вже продавати, то тим, хто буде використовувати цю землю з користю для людей, буде про неї дбати і обробляти, а не олігархам чи іноземцям. Тема продажу землі, її знецінення як духовної спадщини українців, - це саме те, що відбувається сьогодні в нашій державі. Тому ця п’єса і справді на часі.

 

 

 

ImageІрина Жмур, головний інженер Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА:


- Я вдячна долі, що завітала сьогодні саме на вашу виставу. Дякую, що віддали нам, глядачам, частинку свого серця, таланту, любові до мистецтва, своєї внутрішньої краси! Однозначно, ця вистава увійде у мій перелік рекомендованих до перегляду. Низький вам уклін! Моя любов до вас – безмежна!

 

 

 

 

 

 

Результати фестивалю поки що невідомі, але, поспілкувавшись із глядачами, можна не сумніватись: ніжинський колектив – уже переможець, адже глядацька любов, щирі емоції та вдячність – хіба це не найкраща нагорода для справжнього артиста?!..

 

Ірина Панькевич,

керівник літературно-драматургічної частини Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. М.М.Коцюбинського