oben
links
Головна
rechts
Joomlafiles
Розділи сайту
Репертуар
ФЕСТИВАЛІ:
Наш фестиваль:
Корисні посилання

інші посилання...

 
 
Про нас пишуть

Борітеся – поборете, вам Бог помагає!

Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Administrator   

Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога
Тарас Шевченко

   Слова «мир», «любов», «земля», «воля», «Україна» зігрівають душу кожного українця. Сьогодні, як ніколи раніше, звучать ці слова в серцях людей, народжених у вишиванках. Я пишаюся своєю країною й людьми, які живуть у ній. Я пишаюсь тим, що я українка. І сьогодні, в час нелегких подій, які, неначе хвиля, накрили нашу землю, я намагаюся перебороти свій страх і відчай, зібратися з думками, намагаюся стати сильнішою, щоб вистояти разом з моєю країною й не дати їй «захлинутися» від жорсткого агресора.

   Нещодавно я з подругою відвідала прем’єру вистави Ніжинського академічного театру ім. М.Коцюбинського «Борітеся – поборете, вам Бог помагає!». Ця вистава про минуле, майбутнє й сьогодення нашої держави. Авторка п’єси Алла Соколенко хотіла спрямувати людей до «спорідненості», осмислення історії, само ідентифікації національного коду – і у неї це вийшло. По закінченню вистави глядачі перебували в стані глибокого замислення, адже дія, яка розгорталася на сцені театру відбувалася й відбувається досі, про що й писав геній українського народу Т.Шевченко:

Тихо плаче Україна сльозами і кров'ю
Кат будує своє «завтра» на горі людському
Гірко плаче Україна і тяжко ридає
Своїх синів, що померли сльозами вмиває
Плаче ненька Україна, плаче кожна мати
Та що сина відпустила волю здобувати…
Відвідайте виставу, відчувайте, творіть, любіть і будьте в МИРІ !!!

Слава Україні!
Мирослава Годунок,
студентка філологічного факультету

Альма Матер. Жовтень 2014 рік

 

Чи мовчать Музи, коли гримлять гармати?

Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Administrator   

 (нотатки з театрального фестивалю)

   Здавалося б питання суто риторичне… Звичайно ж ні! Як може не хвилювати митців ота вселюдська біда, яка розгорнулася за кремлівським сценарієм на сході України. Яке серце лишиться байдужим до материнського горя і сліз?! А тому так часто із газетних шпальт, екранів телевізорів, театральних сцен линуть слова про мужність українських вояків, нескореність козацького духу, про тих, хто відстоює територіальну єдність України у важкому двобої із ворогом. І народжуються нові вірші, нові пісні, нові сюжети для кінофільмів та театральних вистав…

    Цьогорічний театральний фестиваль у Ніжині міг і не відбутися. « Він не на часі, - говорили у високих адміністративних кабінетах. - Та ще й грошей немає, йде війна, не до розваг…». Та про які ж розваги може йти мова?! Адже і актори, і режисери театральних колективів, які прибули на Х-й театральний фестиваль жіночої творчості до Ніжина, мали єдину мету – своїм словом, своєю творчістю підтримати патріотичний дух рідного народу, його віру у незборимість нашої нації, нашого війська, а ще довести, що мистецтво стало «другим фронтом» у боротьбі з наклепниками, які бажають спаплюжити нашу Правду і виправдати свої підступні дії. Саме ця фраза, «другий фронт», доволі часто звучала у глядацькій залі Ніжинського академічного драматичного театру імені Михайла Коцюбинського у дні фестивалю.

А ще фестиваль мав на меті вшанувати пам'ять нашої землячки, видатної української акторки Марії Костянтинівни Заньковецької, якій у цьому році виповнилося б 160 років.

Детальніше...
 

УРЯДОВИЙ КУР’ЄР

Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Administrator   

    У Ніжині відбувся ювілейний фестиваль жіночої творчості

   Як народжується патріотизм

   Ніжинщина овіяна театральною славою першої народної артистки України Марії Заньковецької. Вона народилася в селі Заньки поблизу Ніжина, згодом часто поверталась у рідні краї, збирала акторські трупи з аматорів у Ніжині, грала тут з ними. Тому зрозуміло, чому культурне середовище міста робить усе для культивування пам’яті про видатну землячку.

   Десять років тому художній керівник Ніжинського академічного українського драмтеатру ім. М. Коцюбинського Алла Соколенко та його генеральний директор Юрій Муквич започаткували Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості ім. М. Заньковецької.   

   Вистава Ніжинського академічного українського драмтеатру ім. М. Коцюбинського «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» через полум’яне Шевченкове слово розповідає і про Революцію гідності, і про знакові події опісля.  Фото надане автором

Детальніше...
 

Борітеся – поборете, вас Бог помагає!

Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Administrator   

 Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави Бога,

Великого Бога.

                                                                   Тарас Шевченко

 

   Слова «мир», «любов» , «земля», «воля» , «Україна» зігрівають душу кожного українця. Сьогодні, як ніколи раніше, звучать ці слова в серцях людей, народжених у вишиванках. Я пишаюся своєю країною й людьми, які живуть у ній. Я пишаюся тим, що я українка. І сьогодні, в час нелегких подій, які, неначе хвиля, накрили нашу землю, я намагаюся перебороти свій страх і відчай, зібратися з думками, намагаюся стати сильнішою, щоб вистояти разом з моєю країною й не дати їй «захлинутися» від жорстокого агресора. Нещодавно я з подругою відвідала прем’єру вистави Ніжинського академічного театру ім. М. Коцюбинського «Борітеся – поборете, вам Бог помагає!». Ця вистава про минуле, майбутнє й сьогодення нашої держави. Авторка п’єси Алла Соколенко хотіла спрямувати людей до «спорідненості», осмислення історії, самоідентифікації національного коду – і у неї це вийшло. По закінченню вистави глядачі перебували в стані глибокого замислення, адже дія, яка розгорталася на сцені театру відбувалася й відбувається досі, про що й писав геній українського народу Т. Шевченко:

Тихо плаче Україна сльозами і кров’ю

Кат будує своє «завтра» на горі людському

Гірко плаче Україна і тяжко ридає

Своїх синів,що померли сльозами вмиває

Плаче ненька Україна, плаче кожна мати

Та що сина відпустила волю здобувати...

Відвідайте виставу,відчувайте,творіть, любіть і будьте в МИРІ!!! Слава Україні!

Мирослава Годунок, студентка філологічного факультету
Газета «Альма матер», жовтень, 2014.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Всього 13 - 16 з 107

Спонсори

м. Ніжин вул. Богуна 12,(04631) 2-43-75 gloria.nizhin@gmail.com

 

м. Ніжин вул. Московська, будинок 54 (04631) 5-27-25 

 

м. Ніжин вул. Московська 1, (096) 300 7760 alyansjob@mail.ru

 

м. Ніжин вул. Авіації 16, тел.+380(4631) 3-17-08 моб.+38(067)461-08-61 lara@toys-kopitsa.com.ua

 

 ПАТ Ніжинський Дослідно-Механічний Завод Ніжин вул.Носівський шлях 56 (04631) 31507 www.nomz.com.ua

 

 ТОВ «ТРАНСІА» м.Ніжин, вул. Носівський Шлях, 54 (04631) 31344 marusay101@yandex.ru

 

 


Ніжинський академічний український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського © 2017